http://osvita.ua/school/news/18441/

Міністерством освіти затверджено критерії оцінювання учнів українських шкіл

Міністерством освіти і науки затверджено критерії оцінювання навчальних досягнень учнів, якими передбачена можливість рейтингової системи та впровадження портфоліо учня

Про це йдеться у відповідному наказі освітнього відомства.

Затвердженими критеріями оцінювання визначені загальні підходи до визначення рівня навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти та встановлена відповідність між вимогами до знань, умінь і навичок учнів і показником оцінки в балах відповідно до рівнів навчальних досягнень.

Слід зазначити, що затверджені критерії зберігають концептуальні підходи до оцінювання навчальних досягнень учнів загальноосвітніх навчальних закладів усіх форм власності. Затвердженим документом збережено базові складові оцінювання школярів, зокрема: рівні навчальних досягнень (компетентностей) учнів, дванадцятибальна шкала оцінювання, сприяння розвитку учня у процесі навчання та можливості поліпшення учнями особистих навчальних досягнень.

Критерії оцінювання реалізуються в нормах чотирьох рівнів досягнень: початковий, середній, достатній та високий.

За визначеними міністерством освіти критеріями оцінювання, має здійснюватись вивчення результатів навчальної діяльності учнів на уроках і вдома.

При визначенні рівня навчальних досягнень учнів ураховуються характеристики відповіді учнів, якість знань, сформованість загальнонавчальних і предметних умінь і навичок, рівень володіння розумовими операціями, самостійність оцінних суджень школярів тощо.

Обов'язковому оцінюванню підлягають навчальні досягнення учнів із предметів інваріантної складової робочого навчального плану закладу.

У першому класі дається лише словесна характеристика навчальних компетентностей учнів. У наступних класах оцінювання здійснюється за 12-бальною системою (шкалою) та його результати позначаються цифрами від 1 до 12.

За рішенням педагогічної ради навчального закладу може надаватися словесна характеристика навчальних досягнень учнів другого класу.

Головною відзнакою оновлених критеріїв оцінювання школярів є передбачена можливість навчальних закладів використовувати інші системи оцінювання навчальних досягнень учнів за погодженням з місцевими органами управління освітою.

До інших систем оцінювання, запропонованих розробниками критеріїв, може відноситись рейтингова система, що має сприяти формуванню ключових компетентностей школярів. Однак слід зазначити, що при цьому оцінки з навчальних предметів за семестри та рік, а також результати державної підсумкової атестації переводяться в чинну 12-ти бальну шкалу.

За задумом розробників критеріїв, рейтингова система має створити можливості для підвищення мотивації учнів до самонавчання та самооцінювання, розширення можливості в індивідуальній підготовленості учнів, підвищення об'єктивності оцінювання не лише протягом навчального року, а й за весь період навчання.

Також рейтингова система покликана сприяти більшої градації значущості балів, що отримують учні за виконання різних видів навчальних робіт, таких як: самостійна робота, підсумкова робота, творча робота, участь у олімпіадах, виставках, конкурсах творчих робіт, науково-дослідні й художні проекти, діяльність у органах учнівського самоврядування, у соціально-корисних проектах тощо.

З метою оцінювання індивідуальних досягнень учнів, школа може використовувати учнівські портфоліо, як фіксацію позитивних зрушень у навчальних досягненнях.

Портфоліо передбачає формування уміння учнів ставити цілі, планувати й організовувати власну навчальну діяльність, а також накопичення різних видів робіт, що засвідчують рух у індивідуальному розвитку, активну участь у інтеграції кількісних і якісних оцінок, підвищення ролі особистої самооцінки.

Таке оцінювання передбачає визначення критеріїв для включення учнівських напрацювань до портфоліо, форми подання матеріалу, спланованість оцінного процесу, елементи самооцінки з боку учня тощо, зазначено в документі.

Впровадження рейтингової системи оцінювання та методу оцінювання – портфоліо, має здійснюватись школами з урахуванням рекомендацій МОНмолодьспорту.

За матеріалам: Освіта.ua
Дата публікації: 18.05.2011

Наказ МОН № 755 від 20.08.2008 р.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАКАЗ

20.08.2008 р. № 755

Про затвердження
критеріїв оцінювання навчальних досягнень
учнів початкової школи

На виконання ст. 34 Закону України „Про загальну середню освіту" та з метою реалізації завдань особистісно-орієнтованого навчання, системного контролю та об'єктивного оцінювання навчальних досягнень учнів  та поліпшення якості початкової освіти наказую:

1. Затвердити критерії оцінювання навчальних досягнень учнів 1 - 4 класів загальноосвітніх навчальних закладів з предметів інваріантної складової навчального плану (додатки 1- 12).

2. Керівникам загальноосвітніх навчальних закладів забезпечити використання у навчальному процесі критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи, затверджених цим наказом.

3. Уважати таким, що втратив чинність, спільний наказ Міністерства освіти і науки України та Академії педагогічних наук України від 12.07.2002 № 401/52 «Про затвердження критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи».

4. Даний наказ та критерії оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи опублікувати в Інформаційному збірнику Міністерства освіти і науки України, газеті "Освіта України", розмістити на сайті міністерства.

5. Контроль за виконанням наказу залишаю за собою.

Т. в. о. міністра       П.Б. Полянський

„Погоджено"
Президент АПН України       В.Г. Кремень

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи підготовлено робочою групою (голова - Бібік Надія Михайлівна, дійсний член Академії педагогічних наук України, головний науковий співробітник лабораторії початкової освіти Інституту педагогіки Академії педагогічних наук України, доктор педагогічних наук, професор) з урахуванням пропозицій учителів початкових класів загальноосвітніх навчальних закладів, методистів з питань початкової освіти управлінь освіти і науки, наукових співробітників та методистів обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти, наукових співробітників  науково-дослідних інститутів Академії педагогічних наук України.

1. Об'єкти, функції і види контролю і оцінювання навчальних досягнень учнів початкових класів:

Савченко Олександра Яківна, дійсний член Академії педагогічних наук України, головний науковий співробітник лабораторії початкової освіти Інституту педагогіки АПН України, доктор педагогічних наук, професор;

Байбара Тетяна Миколаївна, завідувачка лабораторією початкової освіти Інституту педагогіки Академії педагогічних наук України, кандидат педагогічних наук.

2. Мова навчання (українська та мови національних меншин):

Вашуленко Микола Самійлович, дійсний член Академії педагогічних наук України, головний науковий співробітник лабораторії початкової освіти Інституту педагогіки Академії педагогічних наук України,  доктор педагогічних наук, професор;

Ґудзик Ірина Пилипівна, завідувачка лабораторією навчання російської мови та мов інших етнічних меншин Інституту педагогіки Академії педагогічних наук України, доктор педагогічних наук;

Пономарьова Катерина Іванівна, старший науковий співробітник Інституту педагогіки Академії педагогічних наук України, кандидат педагогічних наук;

Прищепа Ольга Юхимівна, старший науковий співробітник Інституту педагогіки Академії педагогічних наук України, кандидат педагогічних наук.

3. Читання (українська мова навчання):

Савченко Олександра Яківна, дійсний член Академії педагогічних наук України, головний науковий співробітник лабораторії початкової освіти Інституту педагогіки Академії педагогічних наук України, доктор педагогічних наук, професор;

Мартиненко Валентина Олександрівна, Вчений секретар Інституту педагогіки, старший науковий співробітник лабораторії початкової освіти Інституту педагогіки Академії педагогічних наук України, кандидат педагогічних наук;

Вашуленко Оксана Вікторівна, науковий співробітник лабораторії початкової освіти Інституту педагогіки Академії педагогічних наук України.

4. Читання (мови національних меншин - мови навчання):

Ґудзик Ірина Пилипівна, завідувачка лабораторією навчання російської мови та мов інших етнічних меншин Інституту педагогіки Академії педагогічних наук України, доктор педагогічних наук.

5. Українська мова (в школах з російською та мовами навчання інших національних меншин; друга мова):

Хорошковська Ольга Назарівна, завідувачка лабораторією навчання української словесності у школах національних меншин України і діаспори Інституту педагогіки Академії педагогічних наук України, доктор педагогічних наук.

6. Мови національних меншин (в школах з українською мовою навчання; друга мова):

Ґудзик Ірина Пилипівна, завідувачка лабораторією навчання російської мови та мов інших етнічних меншин Інституту педагогіки Академії педагогічних наук України, доктор педагогічних наук.

7. Математика:

Кочина Лідія Петрівна, професор Київського міського педагогічного університету ім. Б.Д. Грінченка, кандидат педагогічних наук;

Листопад Наталія Петрівна, науковий співробітник Інституту педагогіки Академії педагогічних наук України.

8. Я і Україна:

Бібік Надія Михайлівна, дійсний член Академії педагогічних наук України, головний науковий співробітник лабораторії початкової освіти Інституту педагогіки Академії педагогічних наук України, доктор педагогічних наук, професор;

Байбара Тетяна Миколаївна, завідувачка лабораторією початкової освіти Інституту педагогіки Академії педагогічних наук України, кандидат педагогічних наук;

Коваль Ніна Степанівна, старший науковий співробітник лабораторії початкової освіти Інституту педагогіки Академії педагогічних наук України, кандидат педагогічних наук.

9. Основи здоров'я:

Бібік Надія Михайлівна,  дійсний член Академії педагогічних наук України, головний науковий співробітник лабораторії початкової освіти Інституту педагогіки Академії педагогічних наук України, доктор педагогічних наук, професор;

Коваль Ніна Степанівна,  старший науковий співробітник лабораторії початкової освіти Інституту педагогіки Академії педагогічних наук України, кандидат педагогічних наук.

10. Трудове навчання: технічна і художня праця:

Тименко Володимир Петрович, старший науковий співробітник лабораторії трудової підготовки і політехнічної творчості Інституту педагогіки Академії педагогічних наук, кандидат педагогічних наук.

11. Фізична культура:

Зубалій Микола Дмитрович, завідувач лабораторією фізичного виховання Інституту проблем виховання Академії педагогічних наук України, кандидат педагогічних наук.

12. Предмети художньо-естетичного циклу:

Корнілова Ольга Василівна, головний спеціаліст департаменту загальної середньої та дошкільної освіти Міністерства освіти і науки України;

Бєлкіна Елла Вікторівна - завідувачка кафедрою образотворчого мистецтва і дизайну Інституту дошкільної, початкової і мистецької освіти Київського міського педагогічного університету ім. Б. Грінченка;

Масол Людмила Миколаївна, завідуюча лабораторією естетичного виховання Інституту проблем виховання Академії педагогічних наук України;

Демчишин Марта Степанівна, начальник відділу виховної роботи Інституту інноваційних технологій і змісту освіти Міністерства освіти і науки України;

Очеретяна Наталія Василівна, науковий співробітник лабораторії естетичного виховання Інституту проблем виховання Академії педагогічних наук України.

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи:

Об'єкти, функції і види контролю і оцінювання навчальних досягнень учнів початкових класів

Мова навчання (українська та мови національних меншин)

Читання (українська мова навчання)

Читання (мови національних меншин - мови навчання)

Українська мова (в школах з російською та мовами навчання інших національних меншин; друга мова)

Мови національних меншин (в школах з українською мовою навчання; друга мова)

Математика

Я і Україна

Основи здоров'я

Трудове навчання: технічна і художня праця

Фізична культура

Предмети художньо-естетичного циклу

Завантажити: NMO-755.zip (30.32 Кб.)

Дата публікації: 20.08.2008

                                    Затверджено

наказ МОН України

від  20.08.08  № 755

(додатки 1 - 12)

Додаток 1

ОБ’ЄКТИ, ФУНКЦІЇ І ВИДИ КОНТРОЛЮ І ОЦІНЮВАННЯ

НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ*

Апробація змісту початкової освіти визначила його педагогічну і методичну відповідність новим завданням школи і водночас потребу удосконалення результативного компоненту. Зокрема, посилення практичної спрямованості навчання, залучення особистого досвіду школярів, оволодіння уміннями застосовувати знання в нових ситуаціях тощо. Розв’язання цих завдань зумовило доопрацювання змісту на засадах компетентнісного підходу, який передбачає особистісно-діяльнісний вимір результатів навчання кожного учня, що підвищує його зацікавленість і відповідальність.

Відповідно до цього змінюються процес контролю і оцінювання результатів навчальної діяльності школярів.

Результати компетентнісного підходу виявляються у компетенціях і компетентностях.

Освітня компетенція є сукупністю взаємозв’язаних смислових орієнтацій, знань, умінь, навичок і досвіду діяльності учня відносно певного кола об’єктів реальної дійсності, необхідних для здійснення особистісно і соціально значущої продуктивної діяльності. Компетенція – це суспільна норма, вимога, яка сама по собі не є характеристикою індивіда. Нею вона стає у процесі засвоєння і рефлексії учня, перетворюючись у компетентність.

Компетентність – складне особистісне утворення, що інтегрує відповідно до вимог певної діяльності знання, уміння, навички, особистий досвід її виконання, ставлення до процесу і результату, вона створює передумови для активних самостійних дій. Отже, компетентність не зводиться тільки до знань, окремих умінь і навичок, а належить до сфери складних умінь і якостей особистості.

Із врахуванням світового досвіду і потреб розвитку української школи у вітчизняній педагогіці визнано три види компетентностей, які характеризують результати навчання на засадах компетентнісного підходу: ключові, міжпредметні і предметні.

До  ключових  компетентностей  відносяться:  уміння  вчитися, соціально-трудова, загальнокультурна, інформаційно-комунікативна, здоров’язбережувальна,  соціальна.  Ключові  компетентності є наскрізними інтегрованими утвореннями, які формуються засобами всіх предметів, у взаємозв’язку урочної і позаурочної роботи, у взаємодії з соціумом.

Міжпредметні компетентності формуються у взаємозв’язку змісту і методик предметів однієї чи різних освітніх галузей.

Предметні компетентності забезпечуються засобами одного предмету, їх зміст і структура чітко відповідають певним елементам навчального змісту. Предметні компетентності молодших школярів визначаються на основі вимог до навчальних досягнень учнів, які вказано у програмах кожного предмету.

Структурування навчальних досягнень за очікуваними результатами (учень знає, розуміє, знаходить, визначає, застосовує, оцінює тощо) є орієнтиром для здійснення контрольно-оцінної діяльності вчителя: визначення об’єктів контролю, часу здійснення, змісту перевірки тощо.

Контроль за навчальними досягненнями молодших школярів забезпечує зворотній зв’язок між учителем і учнями. Змістом контролю є виявлення, вимірювання та оцінювання навчальних досягнень учнів, які структуровані у програмах, і представлені у вимогах до здійснення контролю і оцінювання за предметами.

Об’єктами контролю у процесі початкового навчання є предметні компетентності: знання про предмети і явища навколишнього світу, взаємозв’язки і відношення між ними; вміння та навички застосовувати засвоєні знання; досвід творчої діяльності; ціннісні ставлення.

Основними функціями контролю і оцінювання навчальних досягнень учнів є: мотиваційна, діагностувальна, коригувальна, прогностична, навчально-перевірювальна, розвивальна, виховна.

Контроль і оцінювання в процесі навчання молодших школярів є одним із важливих засобів мотивації і стимулювання їх учбово-пізнавальної діяльності. Так, оцінка у поєднанні з іншими мотивами учіння сприяє розкриттю перспектив успіху дитини, створює і підтримує позитивний емоційний настрій, викликає бажання вчитися, сприяє формуванню адекватної самооцінки.

Діагностувальна функція контролю дає змогу учителеві виявити прогалини і помилки в знаннях і вміннях відповідно до поставлених цілей, з’ясувати причини їх виникнення і відповідно коригувати учбово-пізнавальну діяльність школярів та способи управління нею.  Зауважимо, що в процесі контролю відбувається “коригування”, а не “доучування”.

Отримані результати контролю використовуються з метою прогнозування шляхів удосконалення методики навчання предмета в цілому, передбачення засобів удосконалення результатів навчальних досягнень окремих учнів.

Навчально-перевірювальна функція контролю полягає насамперед у поліпшенні якостей знань та вмінь молодших школярів. Так, організація перевірки в логічній послідовності – з одного боку, та вимога повноти й обґрунтування відповідей – з іншого, забезпечують систематизацію і узагальнення засвоєного змісту. Спонукання дітей до використання результатів спостережень, прикладів з власного життя поглиблює і розширює їхні знання та вміння.  Усне або письмове виконання перевірних завдань сприяє їх осмисленню, усвідомленню та закріпленню, застосуванню за зразком, за аналогією та  у нових ситуаціях.

Контроль сприяє розвитку волі, уваги, мислення, пам’яті, мовлення учнів, їх пізнавальної активності і самостійності. У процесі контролю доцільно формувати вміння взаємо- і самоконтролю (взаємо- і самоперевірки, взаємо- і самооцінювання), взаємо- і самокоригування, що є одним із його найважливіших завдань, а також розвивати рефлексивні уміння, тобто здатність обмірковувати свої дії, критично оцінювати їх і свідомого ставитися до учіння.

Результати контрольно-оцінної діяльності мають велике виховне значення. Об’єктивно і методично правильно організований контроль розвиває пізнавальний інтерес і стимулює учнів до систематичної наполегливої праці, зумовлює формування важливих якостей особистості: відповідальності, здатності до подолання труднощів, самостійності.

У процесі перевірки й оцінювання необхідно досягати систематичності, об’єктивності визначення рівня навчальних досягнень учнів за основними вимогами відповідно до конкретних цілей та індивідуальних особливостей розвитку пізнавальних здібностей, мовлення, темпу роботи тощо.

Систематичність зумовлена, по-перше, дидактичною доцільністю здійснення контролю на всіх етапах процесу навчання, по-друге, необхідністю контролю за кожним учнем на кожному уроці, у зв’язку з психологічними особливостями розвитку пізнавальних процесів у молодших школярів і оволодіння ними учбово-пізнавальною діяльністю, як провідним видом діяльності у молодшому шкільному віці.

Психологами доведено, що сам факт контролю як особливого виду діяльності, яка вимагає самостійності учнів та оцінювання їхніх досягнень, порушує  “психічну рівновагу” дітей, збуджуючи або пригнічу­ючи їх. За таких обставин виявити справжній рівень навчальних досягнень досить важко. Індивідуальний підхід в процесі перевірки упереджує психологічне напруження дітей,  створює умови для повного виявлення їх індивідуальних можливостей і об'єктивного оцінювання вчителем з урахуванням загальних вимог, що зазначені у програмі.

Об’єктивність контролю полягає у запобіганні вчителем суб’єктивних і помилкових оцінних суджень, які не відображають реальних досягнень учнів у навчанні. Об’єктивність контролю залежить від багатьох умов, найсуттєвішими серед яких є: а) чітке визначення загальних і конкретних цілей оволодіння учнями всіма компонентами змісту навчального предмета; б) наявність вимог до навчальних досягнень учнів з кожного предмета;                  в) обґрунтоване виділення об’єктів контролю (перевірки й оцінювання);               г) адекватність цілей, змісту і способів перевірки вимогам програм і методик; ґ) застосування науково обґрунтованих критеріїв оцінювання навчальних досягнень.

У початкових класах вчителем застосовуються такі види контролю:  поточний, періодичний, тематичний, семестровий, річний; державна підсумкова атестація.

Вибір видів контролю (перевірки й оцінювання), їх зміст, послідовність, взаємозалежність, час проведення визначаються специфікою навчальних предметів.

Поточний контроль здійснюється в процесі поурочного вивчення теми. Особливість цього виду контролю в тому, що він є компонентом процесу  оволодіння навчальним матеріалом уроку. Це визначає його основні цілі: встановлення стану розуміння і первинного засвоєння учнями окремих елементів змісту теми, встановлення зв’язків між ними та засвоєним змістом попередніх тем уроків, закріплення знань, умінь і навичок, їх актуалізація перед вивченням нового матеріалу.

Результати поточної перевірки на самостійному етапі в структурі уроку оцінюються в оцінних судженнях або в балах. У процесі оволодіння новим змістом, тобто під час його засвоєння, систематизації й узагальнення, застосування нових знань, умінь і навичок, оцінка в балах виставляється тільки за достатньо повні і правильні відповіді.

Інформація, отримана в процесі поточного контролю, є основою для коригування методики роботи вчителя на уроці, запобігання відставання окремих учнів, коригування учіння, необхідною умовою досягнення поурочних цілей, враховується у планування наступних уроків.

Періодичний контроль має на меті визначення й оцінювання сформованості загальнопредметних  умінь і навичок (аудіювання, читання, усне мовлення тощо), якими оволодівають учні в процесі вивчення окремих предметів. Цей вид контролю передбачає перевірку, що здійснюється періодично, шляхом організації фронтальної та індивідуальної діяльності школярів. Періодичність перевірки та вимоги до її змісту, оцінювання й обліку результатів конкретизуються в рекомендаціях з окремих предметів.

Тематичний контроль (перевірка й оцінювання) як правило здійснюється після опанування програмової теми чи розділу. У разі, коли тема розрахована на велику кількість годин, її розподіляють на логічно завершені частини – підтеми. Якщо ж програмова тема невелика за обсягом, то об’єднують з однією або кількома наступними темами. Отже, одиницями тематичного контролю з різних предметів можуть бути: програмова підтема, тема, кілька тем, розділ. Об’єднання програмових тем здійснюється не механічно, а з урахуванням логічної структури їх змісту, взаємозв’язку між темами. Тематичний контроль якісно відрізняється від поточного контролю тим, що спрямований на виявлення та оцінювання рівнів оволодіння певною, достатньо завершеною частиною навчального матеріалу відповідно до структурних елементів предметної компетентності.

Тематична оцінка виставляється на підставі результатів опанування учнями матеріалу теми/розділу впродовж її/його вивчення з урахуванням усіх видів оцінювання за цей період (за результатами різних видів усних, письмових та практичних робіт учнів).

Семестрова оцінка  виставляється за результатами періодичного і тематичного оцінювання.

Річна оцінка  виставляється на основі семестрових оцінок.

Облік (фіксація) результатів контролю ведеться учителем в класних журналах і табелях навчальних досягнень та відвідування школи.

Державна підсумкова атестація у початковій школі проводиться з метою визначення відповідності освітнього рівня учнів 4-х класів вимогам Державного стандарту початкової загальної освіти та готовності школярів навчатися в основній школі.

Підсумковій атестації підлягають результати навчальної діяльності випускників початкової школи з української мови (мова і читання) та математики.

Формою  проведення атестації є підсумкова контрольна робота. Зміст завдань для підсумкових контрольних робіт формується відповідно до вимог Програм для середньої загальноосвітньої школи (1- 4 класи) та методичних рекомендацій Міністерства освіти і науки України.

Підсумкова контрольна робота з української мови включає завдання, якими передбачається перевірка рівня мовленнєвих умінь учнів (будувати словосполучення, речення, невеликі зв’язні висловлювання), а також умінь практично застосовувати  мовні знання з фонетики, лексики, граматики,   орфографії.

Річною підсумковою роботою з читання (українська, російська чи інша мова навчання) може бути комбінована робота, яка складається з тексту для самостійного читання та низки письмових завдань для перевірки розуміння прочитаного.

Для підсумкової контрольної роботи з математики добираються завдання на перевірку вмінь записувати, порівнювати натуральні числа, виконувати з ними арифметичні дії, знаходити значення числових виразів, розв’язувати рівняння і нерівності, знаходити  частини числа, розв’язувати текстові задачі, виконувати завдання геометричного змісту.

Кожна підсумкова контрольна робота проводиться вчителем початкових класів відповідно до календарного планування на другому чи третьому уроці, крім понеділка й п’ятниці.

На проведення річної підсумкової роботи відводиться 1 академічна година.

Бал за державну підсумкову атестацію з цих предметів виставляється у класному журналі під датою проведення підсумкової роботи.

Річне оцінювання з української мови та математики у 4 класі здійснюється на основі семестрових балів та бала за атестацію.

Усі види перевірки реалізуються за допомогою різних, але відповідних методів. Їх вибір зумовлюється насамперед особливостями змісту навчального предмета, його обсягом, рівнем узагальнення, віковими можливостями школярів.

Методи перевірки – це способи взаємопов’язаної діяльності вчителя і учнів, спрямовані на виявлення та вимірювання змісту і рівня навчальних досягнень кожним учнем і класом в цілому.

У початкових  класах застосовуються методи: усної перевірки (бесіда, розповідь учня); письмової перевірки (самостійні і контрольні роботи, твори, перекази, диктанти, графічні завдання тощо); практичної перевірки (дослід, практична робота, спостереження, заповнення таблиць, побудова схем, моделей, перфокарт тощо). Відносно новим є використання тестових завдань, які є стандартизованим засобом  перевірки, який цілеспрямовано і економно у часі може кількісно виявити, що учень знає і вміє. Порівняльний аналіз результатів виконання науково обґрунтованих тестових завдань учнями одного класу, школи, району і т. ін. дозволяє об’єктивно виявити стан їх підготовленості, якість змісту, методик. Для перевірки у початкових класах можуть використовуватися тести і окремі тестові завдання різної складності, які змістовно охоплюють один предмет або кілька. Залежно від мети контролю тестові завдання можуть передбачати вибір однієї правильної відповіді (чи двох), конструювання відповіді, з’ясування правильності зв’язків між поняттями, встановлення послідовності тощо.

Учбово-пізнавальна діяльність під час перевірки буває репродуктивною і творчою (частково-пошуковою і пошуковою).

За формою організації учбово-пізнавальної діяльності учнів перевірка може бути: індивідуальною, груповою, в парах, фронтальною; у 3-4 класах доцільно включати у процес перевірки завдання на вибір.

Виявлені під час перевірки результати учбово-пізнавальної діяльності учнів оцінюються.

Оцінювання – це процес встановлення рівня навчальних досягнень учня в оволодінні змістом предмета порівняно з вимогами чинних програм. Оцінювання є особливою складовою контролю, а педагогічна оцінка – його результатом. Оцінка виражається в оцінних судженнях і висновках учителя, які є її якісними (словесними) показниками, або в балах, тобто кількісними показниками. Оцінні судження мають супроводжувати і виставлення балів. Рекомендується використовувати для розвитку самооцінної діяльності портфоліо учнівських досягнень, в якому накопичуються протягом певного часу результати виконання різних завдань, які переконливо ілюструють індивідуальний рух розвитку дитини. Це дозволяє учням аналізувати і порівнювати результати своєї праці, ставити особистісно значущі завдання, що зміцнює інтерес до навчання, виховує волю і старанність.

Оцінювання має ґрунтуватися на позитивному принципі, що передусім передбачає врахування рівня досягнень учнів, а не ступеня їх невдач.

Об’єктивність і точність оцінок забезпечуються критеріями оцінювання. Критерії – це реальні, точно обрані ознаки, величини, які виступають вимірниками досягнень учнів відповідно до певних об’єктів оцінювання.

Аналіз об’єктів контролю в початкових класах дав змогу визначити такі критерії оцінювання навчальних досягнень учнів:

-  якість знань (предметних, про способи діяльності): міцність, повнота, глибина, узагальненість, системність, дієвість;

-  сформованість предметних умінь і навичок, способів навчальної діяльності (виконання за зразком, за аналогією, в нових ситуаціях);

-  володіння досвідом елементарної творчої діяльності (частково-пошуковий і пошуковий рівні);

-  володіння досвідом емоційно-ціннісного ставлення до навколишнього світу, до інших людей, до самого себе.

На основі зазначених критеріїв виділяються чотири інтегровані рівні навчальних досягнень учнів початкових класів: початковий, середній, достатній, високий. Їх загальнодидактичні характеристики такі:

Описаним інтегрованим рівням відповідає 12-бальна шкала оцінок у такому співвідношенні: І (початковий) - 1-3 бали; ІІ (середній) - 4-6 бали; ІІІ (достатній) - 7-9 балів; ІV (високий) - 10-12 балів.

12-бальна система оцінювання забезпечує мотивацію навчально-пізнавальної діяльності учнів, особистісно-орієнтований підхід у навчанні і вихованні, сприяє розвитку інтелектуальних та творчих здібностей кожної особистості, орієнтує вчителів на використання нових підходів до контрольно-оцінної та навчальної діяльності учнів, поліпшення якості та об’єктивності оцінювання їхніх навчальних досягнень.

Оцінювання навчальних досягнень учнів 1-2 класів здійснюється вербально, у 3-4 класах – за 12-бальною шкалою.

За рішенням педагогічної ради загальноосвітнього навчального закладу оцінювання навчальних досягнень учнів 2 класу може здійснюватися за 12-бальною шкалою (відповідно до критеріїв навчальних досягнень). Якщо навчальні досягнення учня 2 класу повністю відповідають критеріям певного рівня, ставиться його найвищий бал. Коли учень припускається окремих неточностей, йому знижується оцінка на 1-2 бали в межах рівня.

Вчитель початкових класів повинен враховувати, що оцінка впливає на емоційний стан дитини, викликаючи як позитивні, так і негативні емоції, створюючи емоційний комфорт чи дискомфорт. Негативні емоції, як правило, зумовлені неаргументованою оцінкою.

У процесі навчання, зокрема, під час оцінювання, вчителю необхідно виявляти доброзичливість, терпіння, вимогливість поєднувати з індивідуальним підходом, а нормативний спосіб оцінювання – із особистісним, порівнюючи виявлені досягнення дитини не тільки з нормою, але й з її попередніми успіхами.