Українське читання
ЧИТАННЯ
українська мова навчання
2 – 4 класи
Об’єктами контролю й оцінювання з читання є:
• навичка читання вголос і мовчки з урахуванням усіх її характеристик;
• елементарна обізнаність з колом дитячого читання;
• елементарна обізнаність з літературознавчими поняттями;
• уміння працювати з текстами різних жанрів;
• виконання творчих завдань на основі прочитаного;
• бібліотечно-бібліографічні, книгознавчі уміння.
Читання вголос
Перевірка розвитку навички читання вголос у 2-4 кл. здійснюється індивідуально у процесі поточного контролю і підсумкового (в кінці першого і другого семестрів). Перевіряються всі якості навички читання вголос (правильність, усвідомленість, темп, виразність).
Для читання учневі пропонують незнайомий художній, науково-художній текст, який у кожній віковій групі відрізняється обсягом, складністю змісту, мовою, побудовою речень, шрифтом і т. ін.
Розвиток уміння читати виразно перевіряється лише після попередньої підготовки учнів.
З особливою увагою педагог ставиться до дітей, які мають психофізіологічні вади: заїкання, поганий зір, природну повільність. Під час оцінювання це не є підставою для зниження бальної оцінки. Контроль за якістю читання у таких дітей здійснюється під час поточного опитування.
Показники темпу читання вголос
Клас |
І семестр |
ІІ семестр |
2 |
35-45 сл/хв |
50-60 сл/хв. |
3 |
65-70 сл/хв |
75-80 сл/хв. |
4 |
80-85 сл/хв |
90-95 сл/хв. |
Примітка: під час оцінювання вчитель не знижує бал, якщо темп читання несуттєво нижчий від нормативного, але при цьому учень достатньо повно розуміє зміст прочитаного.
Читання вголос оцінюється за такими критеріями:
2 клас
Рівень навчальних досягнень учнів |
Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів* |
І Початковий |
Учень (учениця) читає відривними складами, припускаючись багатьох помилок у закінченнях, наголошуванні слів, на пропуск, перестановку літер і складів, в інтонуванні речень; помилок мовного характеру. Учень частково розуміє значення окремих слів, словосполучень, речень у тексті. Темп читання значно нижчий від нормативного. |
ІІ Середній |
Учень (учениця) читає плавно складами, припускаючись окремих помилок у закінченнях, наголошуванні слів; на пропуск, заміну, перестановку букв і складів; інтонування речень. Усвідомлює фактичний зміст твору лише з допомогою вчителя. Темп читання нижчий від нормативного. |
ІІІ Достатній |
Учень (учениця) читає плавно словами, окремі (багатоскладові) слова — складами у темпі, що відповідає нормативному, припускаючись незначних відхилень від норми у наголошуванні, вимові слів, інтонуванні речень. Усвідомлює фактичний зміст твору з незначною допомогою вчителя, основну думку — лише під його керівництвом. |
ІV Високий
|
Учень (учениця) читає плавно, правильно цілими словами, з дотриманням відповідного темпу, нормативної вимови слів, самостійно усвідомлює фактичний зміст твору, основну думку – з допомогою вчителя. Під час читання виявляє уміння користуватись інтонаційними засобами виразності (правильно робить паузи, регулює силу голосу і тон залежно від розділових знаків і змісту, інтонує кінець речення). |
* Оцінювання навчальних досягнень учнів 1-2 класів здійснюється вербально, у 3-4 класах – за 12-бальною шкалою.
За рішенням педагогічної ради загальноосвітнього навчального закладу оцінювання навчальних досягнень учнів 2 класу може здійснюватися за 12-бальною шкалою (відповідно до критеріїв навчальних досягнень). Якщо навчальні досягнення учня 2 класу повністю відповідають критеріям певного рівня, ставиться його найвищий бал. Коли учень припускається окремих неточностей, йому знижується оцінка на 1-2 бали в межах рівня.
Рівень навчальних досягнень учнів |
Бали |
Критерії оцінювання і норми читання |
І Початковий
|
1 |
Учень (учениця) читає відривними складами, припускаючись численних помилок у закінченнях, наголошуванні слів, на пропуск, перестановку літер і складів, помилок мовного характеру. Частково розуміє значення більшості слів, словосполучень у тексті. Усвідомлює зміст окремих речень тексту. Темп читання суттєво нижчий від нормативного. |
2 |
Учень (учениця) читає переважно складами, з тривалими паузами у темпі, значно нижчому від нормативного, припускаючись численних помилок у закінченнях, наголошуванні слів, на пропуск, перестановку літер і складів, помилок мовного характеру. Розуміє значення окремих фрагментів змісту твору. |
|
3 |
Учень (учениця) значну кількість слів читає складами, не дотримуючись пауз між реченнями і смисловими групами слів. Темп читання нижчий від нормативного. Припускається багатьох помилок на перестановку, заміну складів, звуків, слів, у наголошуванні слів, інтонуванні речень. Недостатньо усвідомлює фактичний зміст твору, користуючись значною допомогою вчителя. |
|
ІІ Середній |
4 |
Учень (учениця) читає словами і складами. Читання монотонне у темпі, нижчому від нормативного. Часто припускається помилок у вимові, наголошуванні слів, інтонуванні речень, дотриманні пауз між реченнями і частинами тексту. Виявляє розуміння фактичного змісту твору, смислових зв'язків між частинами тексту із значною допомогою вчителя. |
5 |
Учень (учениця) читає переважно словами. Припускається помилок на заміну, перестановку складів, у наголошуванні слів, інтонуванні речень, порушує правила вимови. У виборі інтонаційних засобів виразності користується значною допомогою вчителя. Темп читання дещо нижчий від нормативного. Усвідомлює фактичний зміст, тему твору, смислові зв'язки між частинами тексту з допомогою вчителя. |
|
6 |
Учень (учениця) читає переважно плавно, цілими словами у темпі, що відповідає нормативному, припускаючись окремих мовленнєвих помилок, а також у наголошуванні слів. У виборі інтонаційних засобів виразності користується допомогою вчителя. Усвідомлює фактичний зміст, смислові зв'язки між частинами тексту з незначною допомогою вчителя. |
|
ІІІ Достатній
|
7 |
Учень (учениця) читає плавно, цілими словами у темпі, що відповідає нормативному. Припускається кількох орфоепічних, мовленнєвих помилок. Виразно може прочитати твір з незначною допомогою класовода. Самостійно усвідомлює фактичний зміст, тему твору, основну думку – з допомогою вчителя. |
8 |
Учень (учениця) читає свідомо, правильно, у відповідному темпі. Припускається окремих помилок у наголошуванні слів. Переважно самостійно правильно добирає інтонаційні засоби виразності, але не завжди точно інтонує у тексті слова, які відображують емоційний стан героя, стан природи і т. ін. В освоєнні основного смислу твору користується незначною допомогою вчителя. |
|
9 |
Учень (учениця) читає свідомо, правильно, у відповідному темпі. Припускається окремих орфоепічних помилок. Самостійно добирає інтонаційні засоби виразності, але, не завжди точно голосом передає своє й авторське ставлення до героїв під час читання діалогів. Самостійно усвідомлює фактичний зміст твору; визначає його тему. Розуміє основну думку твору, в окремих випадках висловлює її неточно. |
|
ІV Високий
|
10 |
Учень (учениця) читає правильно, свідомо, у відповідному темпі. Вміє самостійно добирати інтонаційні засоби виразності відповідно до змісту твору. Мають місце поодинокі орфоепічні помилки, випадки неточного застосування логічних наголосів, ритмічних пауз. Самостійно визначає тему й основну думку твору. |
11 |
Учень (учениця) читає правильно, усвідомлено, у відповідному темпі. Самостійно добирає інтонаційні засоби мовленнєвої виразності, передаючи своє й авторське ставлення до змісту твору. В окремих випадках не точно розуміє підтекст. Самостійно визначає тему і основну думку твору. |
|
12 |
Учень (учениця) читає правильно, свідомо, виразно, з використанням основних мовленнєвих і позамовних засобів виразності, з допомогою яких він виражає розуміння фактичного змісту і основного смислу твору, своє й авторське ставлення до нього. Самостійно визначає тему і основну думку твору. |
Читання мовчки
Рівень розвитку навички читання мовчки у 3 класі перевіряється у процесі поточного опитування . У 4 класі перевіряється й оцінюється під час поточного опитування, а також у процесі підсумкової контрольної роботи наприкінці першого і другого семестрів. Враховуються такі характеристики цього виду читання: спосіб, розуміння змісту прочитаного, темп читання.
Показники темпу читання мовчки
Клас |
І семестр |
ІІ семестр |
3 |
85-110 сл/хв |
90-140 сл/хв |
4 |
100-150 сл/хв |
110-170 сл/хв і більше |
Примітка: перше (менше) число у кожному із зазначених показників визначає обов’язковий рівень, досягнення якого впливає на оцінювання; друге число вказує на бажаний (перспективний) результат розвитку читацького уміння і використовується переважно для самоконтролю і самооцінки учнів.
Розуміння прочитаного виявляється за допомогою завдань тестового характеру: школярам пропонують 12 запитань за текстом з трьома варіантами відповідей на кожне. Запитання охоплюють фактичний зміст твору, окремі особливості художньої мови, розуміння слів і висловів ужитих у прямому і переносному значеннях, визначення головної думки тексту.
Правильна відповідь на 1 запитання оцінюється 1 балом.
Учням, у яких темп і спосіб читання не відповідають нормативним показникам, знижується оцінка на 1 бал.
Читання мовчки оцінюється за такими критеріями:
4 клас
Рівень навчальних досягнень учнів |
Бали |
Критерії оцінювання і норми читання |
І Початковий
|
1 |
Учень (учениця) розуміє зміст окремих речень у тексті. читає напівголосно у темпі, суттєво нижчому від нормативного. |
2 |
Учень (учениця) розуміє окремі події у змісті твору. Читає пошепки, у темпі, суттєво нижчому від нормативного. |
|
3 |
Учень (учениця) спроможний(-на) відповісти лише на запитання, що стосуються окремих фрагментів змісту твору. Утруднюється пояснити, як пов'язані між собою події у тексті. читає з вираженими ознаками беззвучної артикуляції у темпі, нижчому від нормативного. |
|
ІІ Середній |
4 |
Учень (учениця) правильно відповідає на окремі запитання, пов'язані з розумінням фактичного змісту твору. читає з ознаками беззвучної артикуляції у темпі, нижчому від нормативного. |
5 |
Характер відповідей учня (учениці) на запитання свідчать про неповне розуміння фактичного змісту твору. Під час читання часто виникають зовнішні мовленнєві рухи. Темп читання є дещо нижчим від нормативного. |
|
|
6 |
Рівень усвідомлення фактичного змісту нескладного тексту є загалом досягнутим, а основний смисл залишається неосвоєним. Учень (учениця) читає у темпі наближеному до нормативного. Періодично виникають зовнішні мовленнєві рухи під час читання багатоскладових та важких для розуміння слів |
ІІІ Достатній
|
7 |
Учень (учениця) виявляє достатнє розуміння фактичного змісту тексту. Виконуючи завдання, припускається помилок, пов'язаних з розумінням основної думки твору, розумінням значення окремих слів, висловів, у т. ч. вжитих у переносному значенні. Спосіб і темп читання відповідають нормативним показникам. |
8 |
Учень (учениця) усвідомлює фактичний зміст тексту, але неповно розуміє його основний смисл. Правильно виконує 2/3 частини запропонованих завдань. Спосіб читання учнів є достатньо сформованим, темп читання дещо перевищує нормативні показники. |
|
9 |
Учень (учениця) виявляє здатність самостійно усвідомлювати фактичний зміст твору, основний смисл – з незначною допомогою вчителя. Припускається окремих неточностей у відповідях на запитання щодо розуміння висловів, ужитих у переносному значенні. Спосіб і темп і читання свідчать про належний рівень сформованості цього виду читання. |
|
І Початковий
|
10 |
Учень (учениця) у повному обсязі усвідомлює фактичний зміст основного смислу твору. Мають місце поодинокі випадки неточного розуміння підтексту. Темп читання суттєво перевищує нормативні показники читання вголос. |
11 |
Учень (учениця) у повному обсязі поглиблено, усвідомлює фактичний зміст та основний смисл різних за ступенем складності творів. Іноді припускається неточностей щодо розуміння підтексту. Спосіб читання відповідає критеріям цього виду читання, а темп значно перевищує нормативні показники. |
|
12 |
Учень (учениця) у повному обсязі поглиблено розуміє зміст та основний смисл різних за складністю окреслених навчальною програмою текстів; правильно відповідає на всі запитання за змістом прочитаного Темп читання зазвичай у 1,5-2 рази перевищує нормативні показники читання вголос. Спосіб читання відповідає критеріям цього виду читання.. |
Оцінювання читання напам’ять
Якість читання напам’ять визначається за такими критеріями:
– правильність, повнота відтворення учнем (ученицею) фактичного змісту тексту;
– виразність читання (доречність використання інтонаційних, мовленнєвих та позамовних засобів виразності);
– дотримання орфоепічних норм (літературна вимова голосних і приголосних звуків у різних позиціях, сполучень звуків у мовленнєвому потоці, а також наголошування слів та інтонування речень, різних за метою висловлювання). У дітей з органічними порушеннями вимови цей критерій не враховується.
Вимоги до якості читання напам’ять є наскрізними для учнів 2-4 класів і носять рекомендаційний характер.
Перевірка читання напам’ять здійснюється індивідуально у процесі поточного контролю.
Вчитель може роззосередити (проводити протягом 2-3 уроків) перевірку читання учнем (ученицею) напам’ять вірша чи прозового твору, які визначені для обов’язкового вивчення. У класному журналі результати цього виду перевірки фіксуються на лівій сторінці класного журналу (без зазначення дати) окремою колонкою «вивчення напам’ять».
Перевірка вивчення напам’ять творів малих жанрів (скоромовок, прислів’їв, приказок) проводиться в процесі поточного оцінювання.
Оцінювання читання напам’ять здійснюється за такими критеріями:
Рівень навчальних досягнень учнів |
Бали |
Критерії оцінювання
|
||
Правильність, повнота відтворення фактичного змісту тексту |
Виразність читання |
Дотримання учнями орфоепічних норм |
||
І Початковий
|
1 |
Учень (учениця) утруднюється в повному обсязі вивчити напам’ять текст, тому відтворює окремі фрагменти змісту твору, припускається значної кількості помилок на заміну, перестановку, пропуск слів. |
Монотонне, невиразне читання, наявні тривалі паузи. Учень (учениця) не вміє інтонувати речення. |
Допускає низку помилок у вимові та наголошуванні слів. |
2 |
Учень (учениця) відтворює незначну частину тексту, порушує послідовність викладу, допускає низку помилок на перестановку, заміну слів. |
Монотонне, невиразне читання, наявні паузи. Учень (учениця) не вміє інтонувати речення. |
Допускає 6 і більше помилок у вимові та наголошуванні слів. |
|
3 |
Учень (учениця) відтворює менше половини тексту, в окремих випадках порушує послідовність викладу, допускає 4 і більше помилок на перестановку, заміну слів. |
Монотонне, невиразне читання, наявні паузи. Учень (учениця) намагається інтонувати речення. |
Допускає дещо меншу кількість помилок у вимові та наголошуванні слів (до 6). |
|
ІІ Середній |
4 |
Учень (учениця) відтворює більшу половину тексту, в окремих випадках порушує послідовність викладу, допускає 3 помилки на перестановку, заміну слів, пропуск строф. |
Учень (учениця) відтворює текст з паузами, невиразно, монотонно; значну частину слів вимовляє з нечіткою дикцією; темп відтворення нерівномірний. Учень (учениця) намагається правильно інтонувати речення, однак помиляється в інтонуванні кінця речення. |
Допускає помилки у вимові й наголошуванні окремих слів, звуків (до 5). |
5 |
Учень (учениця) відтворює текст в основному правильно. Однак допускає помилки у відтворенні фактичного змісту, допускає до 2 помилок на пропуск строф, перестановку чи заміну слів. |
Учень (учениця) відтворює текст з паузами; окремі слова вимовляє з нечіткою дикцією; намагається користуватися прийомами інтонування, однак у виборі інтонаційних засобів виразності потребує допомоги вчителя. |
Допускає до 4 помилок у вимові й наголошуванні окремих слів, звуків. |
|
6 |
Учень (учениця) відтворює текст загалом правильно, але потребує неодноразової допомоги вчителя під час його відтворення, допускає 1-2 помилки на перестановку чи заміну слів. |
Учень (учениця) намагається користуватися прийомами інтонування та засобами виразності. Однак не вміє самостійно визначити потрібний тон, темп, логічний наголос, помиляється в інтонуванні кінця речень; є деякі недоліки в дикції. |
Допускає до 3 помилок у вимові й наголошуванні окремих слів, звуків. |
|
ІІІ Достатній
|
7 |
Учень (учениця) відтворює текст правильно, але в окремих випадках допускає перестановку чи заміну слів. |
Учень (учениця) відтворює текст загалом виразно, з досить чіткою дикцією; правильно інтонує кінець речення; дотримується пауз, зумовлених розділовими знаками у тексті. Однак емоційне забарвлення відтворюваного тексту недостатньо виразне. Учень (учениця) потребує часткової допомоги у виборі темпу читання, сили голосу, тону залежно від змісту та жанрової специфіки твору. |
Допускає 2-3 помилки у вимові чи наголошуванні окремих слів, звуків. |
8 |
Учень (учениця) відтворює текст правильно, але в окремих випадках допускає паузи, перестановку чи заміну слів, які виправляє з незначною допомогою вчителя. |
Учень (учениця) відтворює текст загалом виразно, з чіткою дикцією; інтонування речень в цілому правильне; читання емоційно забарвлене. Учень (учениця) користується мовленнєвими засобами виразності, але припускається неточностей щодо регулювання темпу відтворення і сили голосу. |
Допускає 1-2 помилки у вимові чи наголошуванні окремих слів, звуків. |
|
9 |
Учень (учениця) правильно відтворює текст, допускає 1-2 помилки на перестановку чи заміну слів, які виправляє самостійно. |
Учень (учениця) відтворює текст виразно, з гарною дикцією; читання емоційно забарвлене. Учень (учениця) користується інтонаційними, мовленнєвими та позамовними засобами виразності, але припускається неточностей щодо регулювання темпу читання і сили голосу. |
Може допустити 1-2 орфоепічні помилки. |
|
ІV Високий
|
10 |
Учень (учениця) повно і правильно відтворює текст. Допускає 1 помилку у відтворенні змісту твору, яку може виправити. |
Учень (учениця) відтворює текст виразно, з гарною дикцією; дотримується логічних пауз; правильно інтонує кінець речення. Вміє самостійно добирати інтонаційні, мовленнєві та позамовні засоби виразності відповідно до жанрової специфіки твору. Мають місце окремі випадки неточного застосування логічних наголосів, ритмічних пауз у процесі відтворення тексту. |
Може допустити 1-2 орфоепічні помилки. |
11 |
Учень (учениця) повно і правильно відтворює фактичний зміст тексту твору. |
Учень (учениця) вдало вибирає і користується мовленнєвими та позамовними засобами виразності відповідно до жанрової специфіки твору; має гарну дикцію; інтонація (логічний наголос, паузи, мелодика), емоційне забарвлення виразні; вміє передати авторський задум. |
Є поодинокі вимовні помилки, які учень самостійно виправляє. |
|
12 |
Учень (учениця) повно і правильно відтворює фактичний зміст тексту твору. |
Учень (учениця) вдало самостійно добирає і вдало користується під час читання інтонаційними (правильно робить паузи, регулює силу голосу і тон залежно від розділових знаків і змісту), мовленнєвими та позамовними (використовує міміку, жести) засобами художньої виразності відповідно до жанрової специфіки твору; має гарну дикцію, передає своє та авторське ставлення до змісту твору. |
В основному дотримується норм літературної вимови. |
Крім навички читання вголос і мовчки, читання напам’ять, контролю й оцінюванню підлягають навчальні досягнення учнів, окреслені такими змістовими лініями Державного стандарту початкової загальної освіти та навчальними програмами: елементарна обізнаність з колом дитячого читання; смисловий і структурний аналіз тексту; літературознавча пропедевтика; робота з дитячою книжкою.
Їх перевірка й оцінювання здійснюється у процесі поточного контролю (в усній і письмовій формах) і враховується у підсумковому (річному) оцінюванні навчальних досягнень школярів з читання за кожний семестр.
Навчальними програмами у 3-4 класах передбачено цілеспрямоване формування творчої діяльності молодших школярів. Зміст цієї роботи має переважно навчальний характер. Тому у процесі перевірки й оцінювання творчих видів завдань визначальною є мотиваційна і розвивальна функція. В оцінюванні творчих завдань мають переважати оцінні судження вчителя позитивного характеру. Не рекомендується здійснювати бальне оцінювання виконання учнями творчих завдань на низькому рівні.
Оцінювання навчальних досягнень учнів 2-4 класів за вимогами змістових ліній: коло дитячого читання; смисловий і структурний аналіз тексту; літературознавча пропедевтика; робота з дитячою книжкою
2 клас
Рівень навчальних досягнень учнів |
Критерії оцінювання і норми читання |
І Початковий |
Учень (учениця) під час читання (слухання) здатний(а) зосереджувати свою увагу на окремих епізодах, зазвичай емоційно забарвлених. Утруднюється практично розрізнити твори за їх жанровими ознаками (вірш, казка, оповідання), правильно назвати основні структурні елементи дитячої книжки (обкладинка, сторінка, назва книжки, зміст) та пояснити їх призначення. |
ІІ Середній |
Учень (учениця) під час переказу змісту твору зосереджує увагу лише на подіях, хоч не завжди розуміє, як вони між собою пов'язані. Може точно, як у тексті, назвати окремих персонажів, з допомогою вчителя розрізнити основні жанри вивчених творів. З допомогою вчителя правильно називає та усвідомлює призначення окремих структурних елементів дитячої книжки. |
ІІІ Достатній |
Емоційна реакція учня (учениці) на зміст і події прослуханого твору є адекватною. Допускає неточності у словесному вираженні свого ставлення до подій, вчинків персонажів, формулюванні найпростіших оцінних суджень. Практично розрізняє твори за жанровими ознаками (з незначною допомогою вчителя). Правильно наводить 4-5 прикладів вивчених програмових творів, в окремих випадках неправильно називає їх авторів. З незначною допомогою вчителя виявляє уміння орієнтуватися у дитячій книжці з опорою на її структурні елементи, іноді припускається неточностей під час пояснення їх призначення. |
ІV Високий
|
Учень (учениця) самостійно, в логічній послідовності переказує невеликий за обсягом текст, знаходить у ньому речення, що підтверджують усні висловлювання; пояснює зв'язок заголовка із змістом твору. Правильно визначає і називає персонажів твору, висловлює найпростіші оцінні судження щодо поведінки, вчинків героїв з використанням відповідної оцінної лексики. Практично розрізняє казку, вірш, оповідання та правильно наводить 2-3 приклади кожного жанру. Правильно називає 5—6 вивчених програмових творів та їх авторів. Свідомо користується структурними елементами дитячої книжки у навчальній діяльності (правильно визначає орієнтовний зміст книжки з опорою на заголовок та ілюстрації; знаходить необхідний твір у змісті та визначає сторінку, на якій він знаходиться). |
3-4 класи
Рівень навчальних досягнень учнів |
Бали |
Критерії оцінювання навчальних досягнень |
І Початковий
|
1 |
Учень (учениця) переказує фактичний зміст твору з опорою на поданий зразок плану окремими, не пов'язаними між собою реченнями. Припускається численних мовних, мовленнєвих, орфоепічних помилок. |
2 |
Учень (учениця) відтворює на основі поданого зразка плану окремі, не пов'язані між собою фрагменти змісту твору. Припускається численних мовних і мовленнєвих помилок. |
|
3 |
Учень (учениця) переказує на основі поданого зразка плану менше половини змісту тексту. Його переказ характеризується непослідовністю, пропуском фрагментів, важливих для цілісного розуміння змісту, наявністю багатьох орфоепічних і мовленнєвих помилок. |
|
ІІ Середній |
4 |
Учень (учениця) недостатньо зв'язно відтворює з опорою на поданий зразок плану більшу частину фактичного змісту тексту. Порушує послідовність викладу, припускаючись мовних і мовленнєвих помилок. З допомогою вчителя може назвати 1-2 твори, що вивчались не вказуючи їх авторської приналежності. |
5 |
Учень (учениця) зв'язно, але недостатньо повно, відтворює фактичний зміст твору з опорою на поданий зразок плану. Почасти порушує послідовність викладу. Припускається мовних і мовленнєвих помилок. З допомогою вчителя розрізняє окремі літературні жанри (казка, вірш), окремі структурні елементи дитячої книжки; наводить приклади 2-3 вивчених творів, утруднюючись у визначенні їх авторської приналежності; висловлює (без аргументації) найпростіші оцінні судження щодо поведінки, вчинків персонажів ("хороший", "поганий") |
|
6 |
Учень (учениця) переказує зміст твору зв’язно, загалом повно, послідовно, хоч не завжди розрізняє основну й другорядну інформацію. Виявляє нестійкі уміння виділяти смислові частини тексту, складати план твору. Почасти припускається мовних і мовленнєвих помилок. 3 частковою допомогою вчителя висловлює (без аргументації) своє ставлення до подій, вчинків персонажів, користуючись елементарною оцінною лексикою; практично розрізняє казку, вірш, оповідання; Наводить кілька прикладів літературних творів, що вивчались, окремі з них — за авторською приналежністю. З допомогою вчителя визначає в тексті окремі яскраві, образні вислови. Виконує завдання на словесне малювання, придумування творів за аналогією з прочитаним, вміє читати за ролями. Практично розрізняє структурні елементи дитячої книжки (неповно); виявляє нестійкі уміння знаходити їх у конкретних книжках; пояснювати призначення; недостатньо володіє способами пошуку потрібних книжок за завданням учителя. |
|
ІІІ Достатній
|
7 |
Учень (учениця) відтворює зміст твору (з урахуванням виду переказу) зв'язно, достатньо повно, послідовно, з елементами аргументації поведінки, вчинків персонажів. Припускається окремих мовних та мовленнєвих помилок. З незначною допомогою вчителя складає план; практично розрізняє програмові твори за жанровими ознаками; правильно наводить приклади 3-4 вивчених творів та їх авторів. Знаходить у тексті засоби художньої виразності, хоч і неповно розуміє їх функції у творі. Розрізняє структурні елементи дитячої книжки, іноді припускається неточностей, визначаючи їх у конкретних книжках. |
8 |
Учень (учениця) загалом самостійно, зв'язно, логічно, послідовно переказує (з урахуванням виду переказу) зміст твору, формулює його тему, складає план; висловлює та частково аргументує власне ставлення до подій, вчинків персонажів, спираючись на текстовий матеріал. Використовує у мовленні авторські засоби художньої виразності, почасти невдало замінюючи їх власними. Є поодинокі мовленнєві помилки. Вміє за перерахованими вчителем ознаками визначити жанр твору та навести 1-2 приклади. Правильно наводить 4-5 прикладів творів, що вивчались Загалом правильно орієнтується у структурі дитячої книжки, хоч не завжди застосовує набуті знання у практичній діяльності |
|
9 |
Учень (учениця) самостійно, зв’язно, послідовно, повно переказує (з урахуванням виду переказу) зміст твору, вміє самостійно сформулювати його тему, скласти план. Висловлює й аргументує власне ставлення до подій, вчинків героїв, спираючись на текстовий матеріал. Загалом вдало використовує у мовленні авторські засоби художньої |
|
|
|
виразності, хоч не завжди може пояснити роль окремих з них у творі. Припускається поодиноких мовленнєвих помилок. Правильно наводить 5-6 прикладів програмових творів та їх авторів; самостійно перераховує основні жанрові ознаки творів (іноді припускається помилок). Вміє знаходити у текстах порівняння, творчо переказати текст, читати за ролями, складати за допомогою вчителя казки. Орієнтується у змісті дитячої книжки з опорою на її довідково-ілюстративний апарат; володіє операційною стороною діяльності з пошуку потрібної книжки. Потребує удосконалення уміння орієнтуватись у книжках довідкового характеру. |
ІV Високий
|
10 |
Учень (учениця) самостійно, зв’язно, логічно, повно переказує (з урахуванням виду переказу) зміст твору, акцентуючи увагу на головному; правильно визначає тему твору. Висловлює та аргументує своє ставлення до подій, вчинків персонажів, використовуючи авторські засоби художньої виразності. Розуміє їх функції у творі. Орієнтується у світі дитячих книжок, може навести приклади творів за авторською, тематичною приналежністю, визначити жанр конкретного твору та обґрунтувати свій вибір. Іноді припускається неточностей у визначенні авторської приналежності та перераховуючи жанрові ознаки твору. Вміє користуватись довідково-ілюстративним апаратом дитячих книжок, періодичних видань з метою раціональної організації самостійної навчальної діяльності. |
11 |
Учень (учениця) самостійно, зв'язно, логічно, повно переказує (з урахуванням виду переказу) зміст твору, виділяючи головне. Під час переказу замінює діалоги розповіддю. Висловлює та аргументує своє ставлення не лише до подій, а й до змісту твору загалом, вдало використовуючи авторські засоби художньої виразності під час опису подій, вчинків персонажів, опису природи та ін. Орієнтується у світі дитячих книжок, розрізняє та порівнює їх за жанрово-родовими ознаками, тематичним спрямуванням, авторською приналежністю. Виявляє уміння раціонально використовувати довідково-ілюстративний апарат дитячих книжок, періодичних видань у самостійній навчальній діяльності. |
|
12 |
Учень (учениця) самостійно, будує розповідь, виділяючи головне та узагальнюючи зміст прочитаного. Висловлює власне ставлення до змісту твору, добираючи відповідні аргументи щодо певної позиції. Виявляє уміння використовувати під час переказу засоби художньої виразності. Самостійно орієнтується в колі дитячого читання: розрізняє, порівнює, наводить приклади книжок за жанровим, тематичним спрямуванням, авторською приналежністю. Вміє знаходити в текстах порівняння, придумувати порівняння; складати за допомогою вчителя і самостійно казки, лічилки, загадки, римовані рядки; придумувати продовження прочитаних творів. Орієнтується в структурі художньої, навчально-художньої, довідкової дитячої книжки, періодичних видань; самостійно користується різними видами бібліотечно-бібліографічної допомоги під час вибору книжок; виявляє уміння правильно формулювати свої читацькі запити; застосовує набуті знання та вміння у практичній діяльності. |