Я і Україна
Додаток 8
Я І УКРАЇНА
НАВКОЛИШНІЙ СВІТ
1-2 класи
Об’єктами перевірки та оцінювання з цього курсу є:
а) знання фактичного матеріалу:
- прізвища, імені, домашньої адреси;
- імені батьків, найближчих родичів;
- назви своєї держави, її столиці;
- основних правил поведінки в громадських місцях (у храмі, музеї, бібліотеці, транспорті тощо);
- трьох-чотирьох назв кожної групи рослин і тварин своєї місцевості та їх істотних ознак;
б) уявлення про:
- національно-державну символіку нашої держави (герб, прапор, гімн);
- найпростіші права й обов’язки дитини, загальновизнані права людини (рівноправність людей; право кожної людини на життя, на працю, на вільний вибір роботи, на відпочинок і дозвілля; право на освіту);
- основні історичні пам’ятки рідного краю;
- основні заняття населення рідного краю;
- різноманітність неживої і живої природи довкілля та рідного краю;
- взаємозв’язки у природних явищах;
- взаємозв’язки у соціальних явищах;
- взаємозв’язки між природними й соціальними явищами (залежність живої природи від ставлення до неї людини; залежність людини від об’єктів природи);
в) елементарні поняття:
- пори року (осінь, зима, весна, літо);
- дерева, кущі, трав’янисті рослини;
- звірі, птахи, комахи;
- родина, рідня, родовід;
- народний календар.
г) практичні й інтелектуальні вміння:
- дотримуватися основних правил раціональної організації праці, правил поведінки учня;
- відтворювати інформацію за допомогою плану, ілюстрацій, схеми тощо; самостійно відтворювати інформацію у логічній послідовності;
- спільно працювати в парі, невеликій групі, колективі;
- спостерігати за змінами в природному і соціальному оточенні;
- визначати взаємозв’язки між минулим і сучасним, сучасним і майбутнім;
- аналізувати предмети за певними ознаками (кольором, формою, розміром), порівнювати за цими ознаками;
- встановлювати найпростіші зв’язки у природному та соціальному оточенні на основі власних спостережень, результатів дослідницької та практичної роботи;
- аналізувати та обґрунтовувати свої дії, передбачати їх наслідки;
- виконувати правила поведінки в природі, соціальному оточенні, оцінювати приклади позитивного й негативного ставлення, брати участь в елементарній природоохоронній діяльності;
- орієнтуватись на народні традиції у ставленні до природи.
Учитель заохочує і відзначає емоційно-вольове, моральне, естетичне ставлення до природного і соціального оточення, до самого себе, до людей, до одержуваних знань у процесі пізнавальної діяльності:
- мотиви позитивних учинків (учитель обґрунтовує їх моральний зміст);
- стосунки в колективі (зацікавленість у спільній справі, взаємодопомога, щирість, чесність, справедливість; у стосунках між дітьми виникають і негативні риси: злість, жадібність, заздрість, хитрість, лінощі. Не називаючи конкретних імен, учитель висловлює оцінні судження до цих негативних проявів поведінки);
- усвідомлення дитиною своїх слабких і сильних сторін; уміння керувати власними почуттями, настроями відповідно до конкретних подій; уміння оцінювати свої почуття та переживання;
- дотримування правил спілкування (уважно слухати співрозмовника, не перебивати його, вміти висловити незгоду щодо думки співрозмовника так, щоб не образити його), правил гостинності;
- розв’язання проблемно-оцінних ситуацій;
- вшанування традицій українського народу, знання свого родоводу;
- орієнтування у надзвичайних ситуаціях (не розгублюватися, володіти елементарними навичками само- і взаємодопомоги).
На кінець навчального року в 1 і 2 класах учитель визначає рівень навчальних досягнень учнів за такими критеріями:
Рівень навчальних досягнень учнів | Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів |
І Початковий |
Учень (учениця) з допомогою вчителя розпізнає і називає об’єкти природного і соціального оточення, утруднюється відмежувати істотні ознаки від неістотних. Вміннями аналізувати, порівнювати, групувати володіє на рівні відтворення зразка з допомогою вчителя. Спостереження, практичні роботи виконує під керівництвом учителя. |
ІІ Середній |
Учень (учениця) засвоїв(-ла) знання у формі елементарних уявлень і понять. Відтворюючи їх зміст, змішує істотні й неістотні ознаки. Природничі й соціальні об’єкти характеризує за планом, запропонованим учителем. Відповідь доповнює й уточнює за навідними запитаннями вчителя, ілюструє її прикладами з підручника, зошита з друкованою основою, дидактичних матеріалів. З допомогою вчителя встановлює нескладні зв’язки між природними і соціальними об’єктами. Вміннями аналізувати, порівнювати, групувати тощо володіє на рівні відтворення зразка в подібних ситуаціях. Під час спостережень виявляє істотні й неістотні ознаки об’єктів, але утруднюється аналізувати об’єкти у логічній послідовності. Практичні роботи виконує під керівництвом учителя, планує окремі етапи її виконання. |
ІІІ Достатній |
Учень (учениця) засвоїв(-ла) фактичний матеріал, елементарні уявлення й поняття. В основному логічно, самостійно відтворює знання, але допускає окремі неточності, з допомогою вчителя виправляє їх. Відповідь ілюструє прикладами з підручника, власних спостережень; визначає окремі суттєві ознаки об’єктів, порівнює їх, встановлює зв’язки у природному й соціальному оточенні. Вміннями (зазначеними в попередніх рівнях) володіє на рівні їх застосування у зміненій навчальній ситуації. Спостереження за природними й соціальними об’єктами, практичні роботи проводить самостійно, користуючись планами, інструкціями, складеними з допомогою вчителя. На основі одержаних результатів, за незначної допомоги вчителя, робить висновки, зумовлені змістом навчального матеріалу. |
ІV Високий
|
Учень (учениця) свідомо засвоїв(-ла) навчальний матеріал, вміє скористатися здобутими знаннями в життєвих ситуаціях, навести аналогічні до підручника приклади, проілюструвати думку власними спостереженнями; пояснює найпростіші закономірності природних і соціальних явищ; зацікавлено сприймає творчі завдання з зошита, підручника. Вміннями (зазначеними в попередніх рівнях) володіє на рівні їх застосування в нових навчальних ситуаціях. Спостереження проводить за різноманітними об’єктами (в межах програми). За результатами спостережень робить самостійні висновки. Практичні роботи виконує за інструкцією, складеною вчителем, самостійно обґрунтовує їх результати. |
Громадянська освіта
3-4 класи
Об’єктами контролю у курсі є такі суспільствознавчі аспекти:
- знання, які відображають види соціального досвіду, передбачені навчальною програмою (переважно на рівні уявлень і понять);
- досвід здійснення способів діяльності в соціальній сфері;
- досвід творчого застосування набутих способів діяльності в змінених ситуаціях;
- досвід емоційно-ціннісного ставлення до навколишнього світу, до різноманітних видів діяльності, зокрема навчальної.
Критеріями оцінювання навчальних досягнень учнів визначено:
- обсяг інформації про предмети і явища соціальної дійсності; її якість (знання конкретних фактів, правил чи зв’язків і залежностей);
- активність (від репродуктивної до творчого вираження) у набутті досвіду спілкування, поводження, взаємодії у праці, навчанні, грі; прогнозуванні результатів власних вчинків; випробовуванні різних соціальних ролей;
- вияв інтересу до навколишньої дійсності, надання переваги знанням, які можна здобути самостійно з різних джерел; зосередженість на досягненні результату, прагнення до успіху;
- вияви громадянських почуттів у різноманітних ситуаціях (обов’язку, патріотизму, відповідальності тощо).
Узагальненими рівнями навчальних досягнень у зазначеній вище предметній сфері виділено: початковий, середній, достатній, високий.
Кожному з них відповідають оцінки в балах, які визначаються на основі встановлених критеріїв.
Рівень навчальних досягнень |
Бали |
Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів |
І Початковий |
1 |
Учень (учениця) розрізнює об’єкти вивчення серед інших і виконує окремі навчальні дії без усвідомлення мети роботи (за зразком, за детальною інструкцією). |
2 |
Учень (учениця) фрагментарно відтворює незначну частину матеріалу, має поверхові уявлення про об’єкт вивчення; особливо утруднюється в ситуаціях вибору й аргументації правильної поведінки, оцінки вчинків тощо; виявляє здатність до елементарного викладу думки. | |
3 |
Учень (учениця) відтворює менше половини навчального матеріалу. Віддає перевагу конкретному перелічуванню фактів, дій, вчинків, утруднюється аргументувати, робити висновки, узагальнення типу: Так сталося, тому що… Зазнає труднощів у засвоєнні абстрактних понять: добро – зло; доброзичливість, байдужість тощо. Вибірково реагує на пізнавальний матеріал. |
|
ІІ Середній |
4 |
Учень (учениця) знає близько половини навчального матеріалу; утруднюється встановити зв’язки й залежності між явищами, спрогнозувати результат діяльності людини, вчинків своїх ровесників, ланцюжки походження речей тощо. Може діяти відповідно до зорової опори, детальної інструкції. |
5 |
Учень (учениця) розуміє основний навчальний матеріал, може хоча і неточно, відтворити конкретні факти, правила. Утруднюється в оцінних судженнях, висловленні власної думки; ілюструванні правил прикладами. |
|
6 |
Учень (учениця) знає близько половини навчального матеріалу; утруднюється встановити зв’язки й залежності між явищами, спрогнозувати результат діяльності людини, вчинків своїх ровесників, ланцюжки походження речей тощо.
Може діяти відповідно до зорової опори, детальної інструкції. Відповідь правильна, але недостатньо осмислена і переконлива. Утруднюється робити узагальнюючі висновки на основі засвоєної конкретної інформації. Наприклад, розуміє неправильність вчинку літературного героя, але не може співвіднести з життєвими прикладами. З допомогою вчителя може аналізувати, порівнювати, робити висновки, висловлювати оцінні судження. |
|
ІІІ Достатній |
7 |
Учень (учениця) правильно, логічно відтворює навчальний матеріал, підтверджує думку прикладами з власного життя; застосовує вивчений матеріал у стандартних ситуаціях; соціальна взаємодія, виконання тривалих (наприклад проектних завдань) потребують незначного стимулювання і підтримки. |
8 |
Обсяг знань в учня (учениці) достатньо повний; він (вона) застосовує їх у стандартних ситуаціях; прагне встановлювати зв’язки й залежності між окремими явищами, фактами, загалом контролює власну поведінку. Виявляє інтерес до соціальної тематики, ініціює різноманітні проекти, але не завжди активний у їх завершенні. |
|
9 |
Обсяг знань в учня (учениці) достатньо повний; він (вона) застосовує їх у стандартних ситуаціях; прагне встановлювати зв’язки й залежності між окремими явищами, фактами, загалом контролює власну поведінку.
Виявляє інтерес до соціальної тематики, ініціює різноманітні проекти, але не завжди активний у їх завершенні. Уміє засвоєні цінності, норми поведінки частково застосовувати в змінених ситуаціях. |
|
ІV Високий |
10 |
Учень (учениця) володіє глибокими і міцними знаннями, шукає додаткову інформацію з інших джерел (книг, довідників тощо). Виявляє стійкий інтерес до змісту й процесу навчальної діяльності. Застосовує норми поведінки в змінених ситуаціях, оцінює поведінку власну та однокласників. |
11 |
Учень (учениця) володіє узагальненими знаннями, користується додатковими джерелами інформації. Використовує їх для постановки й дослідження інших проблем. Виявляє сприйнятливість до нових знань, випробовує різні шляхи для досягнення результату, прагне успіху. Виявляє ініціативу в реалізації норм і правил поведінки в класі, спонукає до цього інших. |
|
12 |
Учень (учениця) володіє дієвими знаннями, які охоплюють не лише конкретні факти, але й сутнісні характеристики, взаємозв’язки й залежності між явищами в сфері соціального життя (вчинок і наслідки, зв’язок між якістю праці і результатами тощо).
Виявляє сприйнятливість до нових знань, випробовує різні шляхи для досягнення результату, прагне успіху. Виявляє ініціативу в реалізації норм і правил поведінки в класі, спонукає до цього інших. Самостійно ставить пізнавальну мету, ініціює нові ідеї, які втілює на практиці. Це можуть бути соціальні проекти “Як зробити наш район чистішим” або “Подорож в народну мудрість” тощо. Володіє загальними способами діяльності в межах навчальної програми. |
ПРИРОДОЗНАВСТВО
3-4 класи
Об’єктами контролю у процесі навчання природознавства є:
- знання (у формі фактів, уявлень, понять) про предмети і явища природи, взаємозв’язки і залежності між ними;
- уміння виконувати різні види учбово-пізнавальної діяльності щодо об’єктів природи та інформації про них;
- уміння застосовувати спеціальні методи пізнання об’єктів природи (дослід, практичну роботу, спостереження);
- уміння цілеспрямовано виконувати практичні дії з об’єктами природи;
- уміння оцінювати об’єкти природи, а також поведінку свою й інших людей у природі.
Критеріями оцінювання навчальних досягнень учнів з природознавства визначено:
- якості засвоєння учнями природознавчих уявлень і понять та властивості сформованих умінь;
- рівень оперування природознавчими знаннями (репродуктивний, реконструктивний і творчий) у визначених програмою видах практичної і учбово-пізнавальної діяльності;
- рівень сформованості різних груп умінь (копіювання зразка способу діяльності, виконання способу діяльності за зразком, за аналогією, в нових ситуаціях);
- рівень оволодіння досвідом творчої діяльності (частково-пошуковий і пошуковий);
- рівень оволодіння досвідом емоційно-ціннісного ставлення до природи, до самого себе та інших людей в природі.
За зазначеними критеріями виділено чотири інтегровані рівні навчальних досягнень учнів: початковий, середній, достатній, високий.
Рівень навчальних досягнень учнів |
Бали |
Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів |
І Початковий |
1 |
Учень (учениця) називає окремі характерні й більшість випадкових ознак одиничних уявлень. Відтворює зразки способів діяльності тільки за допомогою вчителя. Спостерігає за виконанням досліду чи практичної роботи. При повторенні часткових висновків про результати і способи виконання дослідів і практичних робіт допускає значні помилки в окремих діях та послідовності їх виконання. Повторює окремі найпростіші оцінні судження з помилками. |
2 |
Учень (учениця) називає як характерні, так і випадкові ознаки одиничних уявлень. При відтворенні зразків різних способів діяльності користується алгоритмом, планом, інструкцією з допомогою вчителя. Спостерігає за виконанням досліду чи практичної роботи. При повторенні часткових висновків про результати і способи виконання дослідів і практичних робіт допускає помилки. Повторює частину найпростіших оцінних суджень.
|
|
3 |
Учень (учениця) засвоїв(-ла) природознавчі знання у формі одиничних уявлень про окремі об’єкти природи. Відтворює зміст уявлень. Називає конкретні об’єкти і розпізнає серед інших. Учбово-пізнавальними уміннями володіє на рівні відтворення зразків способів діяльності з опорою на алгоритм, план, інструкцію під керівництвом учителя. Спостереження проводить за окремими знайомими об’єктами природи. Цілеспрямовано виявляє їх ознаки чи властивості. Досліди і практичні роботи виконує за зразком за допомогою вчителя. Часткові висновки про результати виконання дослідів і практичних робіт повторює. Повторює найпростіші оцінні судження про об’єкти природи, поведінку свою й інших людей у природі. |
|
ІІ
Середній |
4 |
Учень (учениця) називає кілька характерних та випадкових ознак загального уявлення. Під час відповіді затрудняється навести приклади з підручника. В окремих діях способу діяльності і в послідовності їх виконання допускає помилки. Цілеспрямовано виявляє у процесі спостереження і називає окремі спільні ознаки невеликої групи подібних об’єктів та окремі прості зв’язки між ними. Досліди і практичні роботи виконує за детальною інструкцією під керівництвом учителя. У часткових висновках про результати і способи виконання дослідів і практичних робіт та при повторенні загальних висновків – помиляється. Повторює окремі прості оцінні судження. |
5 |
Учень (учениця) називає більшість характерних ознак загального уявлення. Наводить приклади з підручника. При виконанні окремих дій в способах діяльності допускає помилки. Цілеспрямовано виявляє у процесі спостереження і називає більшу частину спільних ознак невеликої групи подібних об’єктів і простих зв’язків між ними. Досліди і практичні роботи виконує за детальною інструкцією під керівництвом учителя. В основному правильно робить часткові висновки про результати і способи виконання дослідів і практичних робіт, але допускає помилки при повторенні загальних висновків. Повторює більшість простих оцінних суджень, намагається елементарно пояснити їх. |
|
6 |
Учень (учениця) засвоїв(-ла) знання у формі загальних уявлень про об’єкти і явища природи. Відтворює їх зміст. Відповідь ілюструє прикладами з підручника. Встановлює засвоєні на уроках зв’язки між окремими об’єктами природи. Учбово-пізнавальними уміннями володіє на рівні застосування зразків виконання способів діяльності в незначною мірою змінених умовах. Спостереження проводить за невеликою групою знайомих подібних об’єктів природи. Цілеспрямовано виявляє і називає їх спільні ознаки чи властивості, встановлює прості зв’язки між ними. Досліди і практичні роботи виконує за детальною інструкцією під керівництвом учителя. Правильно робить часткові висновки про результати виконання дослідів і практичних робіт, а загальні – повторює. Називає кілька етапів виконання досліду чи практичної роботи. Пояснює призначення окремих приладів. Повторює прості оцінні судження про об’єкти природи, поведінку свою й інших людей у природі. Окремим з них дає найелементарніші пояснення. |
|
ІІІ
Достатній |
7 |
Учень (учениця) називає істотні та неістотні ознаки понять та окремі міжпонятійні зв’язки. Приклади переважають із підручника. В окремих діях способів діяльності та послідовності їх виконання допускає помилки. Виконує окремі етапи розв’язання проблеми із значною допомогою учителя. Цілеспрямовано виявляє у процесі спостереження і називає частину загальних ознак групи об’єктів одного класу та зв’язків між ними. Досліди і практичні роботи виконує за інструкцією під керівництвом учителя. При формулюванні часткових і окремих загальних висновків про результати і способи виконання дослідів і практичних робіт допускає помилки. Висловлює оцінні судження. Для їх пояснення використовує переважно приклади з життєвого досвіду. |
8 |
Учень (учениця) називає більшість істотних ознак понять. Називає основні міжпонятійні зв’язки і більшість з них пояснює. Наводить приклади як з підручника, так і нові. При виконанні окремих дій способів діяльності допускає помилки. Окремі етапи розв’язання проблеми виконує із незначною допомогою учителя. Цілеспрямовано виділяє у процесі спостереження і називає більшість загальних ознак групи об’єктів одного класу та зв’язків між ними. Досліди і практичні роботи виконує за інструкцією під керівництвом учителя. Правильно робить часткові висновки про результати і способи виконання дослідів і практичних робіт, а в окремих загальних висновках допускає незначні помилки. Висловлює оцінні судження. Для їх пояснення використовує як життєвий досвід, так і природничі та нормативні знання. |
|
9 |
Учень (учениця) засвоїв(-ла) природознавчі знання у формі понять. Відповідь ілюструє переважно новими прикладами. Розпізнає об’єкти, охоплені окремими поняттями. Встановлює засвоєні на уроці міжпонятійні зв’язки. Учбово-пізнавальними уміннями володіє на рівні застосування зразків виконання способів діяльності в значною мірою змінених умовах Бере участь у частково-пошуковій діяльності. Спостереження проводить за групою об’єктів природи одного класу. Цілеспрямовано виявляє і називає їхні загальні ознаки чи властивості та зв’язки між ними. Досліди і практичні роботи виконує за інструкцією під керівництвом учителя. Робить часткові висновки і більшість загальних висновків про результати і способи їх виконання. Називає основні етапи виконання дослідів і практичних робіт та називає основні прилади, їх призначення. Висловлює оцінні судження про об’єкти природи, поведінку свою й інших у природі. Для пояснення використовує як засвоєні природничі і нормативні знання, так і знання з життєвого досвіду. |
|
ІV Високий |
10 |
Учень (учениця) називає більшість понять в межах навчальної програми. Розпізнає частину конкретних об’єктів, охоплених цими поняттями. Встановлює основні родо-видові зв’язки між поняттями, окремі з них пояснює. Допускає помилки в окремих діях способів діяльності і послідовності виконання дій. Навчальну проблему розв’язує за аналогією із допомогою вчителя. Цілеспрямовано виявляє у процесі спостереження і називає більшість загальних ознак групи об’єктів різних класів та зв’язків між ними. Досліди і практичні роботи виконує самостійно за наданою інструкцією. При формулюванні загальних висновків про результати і способи виконання дослідів і практичних робіт допускає незначні помилки. Висловлює оцінні судження, частину із них пояснює та ілюструє прикладами. |
11 |
Учень (учениця) називає майже всі поняття системи. Розпізнає більшість конкретних об’єктів охоплених цими поняттями. Встановлює більшу частину родо-видових зв’язків і пояснює їх. При виконанні окремих дій способів діяльності допускає незначні помилки. Навчальну проблему розв’язує за аналогією із незначною допомогою вчителя. Цілеспрямовано виявляє у процесі спостереження і називає більшість загальних ознак групи об’єктів різних груп і зв’язків між ними. Досліди і практичні роботи виконує самостійно за наданою інструкцією. Загальні висновки про результати і способи виконання дослідів і практичних робіт робить із несуттєвими помилками. Висловлює оцінні судження, значну частину яких пояснює та ілюструє прикладами. |
|
12 |
Учень (учениця) володіє системою природознавчих понять, визначених навчальною програмою. Відповідь ілюструє в основному новими прикладами. Розпізнає об’єкти природи, які охоплені поняттями різного рівня узагальнення. Розуміє і може встановити родо-видові зв’язки між поняттями, які передбачені програмою. Пояснює їх. Учбово-пізнавальними уміннями володіє на рівні застосування зразків способів діяльності в нових умовах. Навчальні проблеми розв’язує за аналогією. Спостереження проводить за групою об’єктів різних класів. Цілеспрямовано визначає їхні загальні ознаки та зв’язки між ними. Досліди і практичні роботи виконує самостійно за наданою інструкцією або складає її за аналогією. Робить часткові і загальні висновки про результати дослідів і практичних робіт, називає етапи їх виконання, необхідні прилади та їх призначення. Висловлює оцінні судження про об’єкти природи, поведінку свою й інших в природі, пояснює їх, ілюструє прикладами.. |
ДОВКІЛЛЯ
2-4 класи
При оцінюванні навчальних досягнень учнів враховуємо ступінь сформованості у них компетентностей: навчальної, загальнокультурної, комунікаційної, громадянської, соціальної, інформаційної, здоров’язберігаючої.
Рівні навчальних досягнень учнів |
Бали |
Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів
|
ІПочатковий |
1-3
|
Учень засвоїв одиничні уявлення про об’єкти, що вивчаються. Знання носять фрагментарний характер. У навчальних діях потребує значної допомоги вчителя. Більшість компетентностей відсутні. |
ІІСередній |
4-6
|
Учень засвоїв матеріал як сукупність елементів знань згідно з програмою. Під час відтворення навчального матеріалу користується прикладами з підручника, допомогою вчителя чи учнів. Учень виконує завдання на уроках серед природи, моделює з незначними помилками, за допомогою вчителя робить висновки.
|
ІІІДостатній |
7-9
|
Учень самостійно відтворює більшу частину навчального матеріалу. Відповідає на запитання, відповідь ілюструє власними прикладами, робить висновки, намагається виправити помилки самостійно. |
ІVВисокий |
10-12 |
Учень засвоїв навчальний матеріал, здатний самостійно робити висновки. На додаток до критеріїв попереднього рівня: учень самостійно відповідає на поставлені запитання, виконує завдання (вносить свої пропозиції щодо моделювання, виконання завдань на уроках серед природи). |
Рівні навчальних досягнень учнів |
Бали |
Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів |
ІПочатковий |
1
|
Учень засвоїв одиничні уявлення про об’єкти, що вивчаються; самостійно не може їх висловити. У навчальних діях потребує значної допомоги вчителя. |
2 |
Додатково до попереднього учень співпрацює в групі, в класі та на уроках серед природи за допомогою вчителя. Знання носять фрагментарний характер. У навчальних діях потребує значної допомоги вчителя. Більшість компетентностей відсутні. |
|
3 |
Додатково до критеріїв 1, 2 учень намагається вказати зв’язки між об’єктами і явищами довкілля, зобразити їх малюнком. Більшість компетентностей відсутн |
|
ІІСередній
|
4
|
Учень засвоїв матеріал як сукупність елементів знань згідно з програмою. За допомогою вчителя чи учнів виконує самостійні завдання. |
5 |
Додатково до попереднього критерію учень намагається самостійно наводити приклади, формулювати запитання, виконувати малюнки. Під час відтворення навчального матеріалу користується прикладами з підручника, допомогою вчителя чи учнів. |
|
6
|
Додатково до критеріїв 4, 5 учень співпрацює в групі, виконує завдання на уроках серед природи, моделює з незначними помилками, з допомогою вчителя робить висновки. |
|
ІІІДостатній |
7
|
Учень самостійно відтворює більшу частину навчального матеріалу. Виявляє вміння складати розповідь, виділяти головне, моделювати. |
8 |
Відповідає на запитання, відповідь ілюструє власними прикладами, робить висновки, намагається виправити помилки самостійно |
|
9 |
Додатково до критеріїв 7, 8 учень володіє необхідними знаннями та вміннями для розв’язання задач. Здатний оцінити свої компетентності. |
|
ІVВисокий |
10
|
Учень здатний в основному відтворювати навчальний матеріал, коментувати його, самостійно робити висновки. Учень співпрацює в групі, результати спостережень вміє відтворювати словесно, у вигляді малюнка, моделі. |
11 |
Додатково до попереднього учень висловлює самостійні судження, аргументує свої відповіді, ілюструючи їх власними прикладами, робить висновки, намагається виправити помилки самостійно. |
|
12 |
На додаток до критеріїв попереднього рівня: учень самостійно відповідає на поставлені запитання; творчо підходить до виконання завдань (вносить свої пропозиції під час моделювання). Навчальні проблеми розв’язує самостійно і творчо
|
Учитель має враховувати, що основою формування цілісності знань є уявлення учнів про найзагальніші зв’язки у природі, які відображені в загальних закономірностях природи (збереження; спрямованості самочинних процесів до найбільш імовірного, рівноважного стану; повторюваності, періодичності процесів у природі). Доведено, що зміст цих закономірностей доступний дітям 6 – 7-річного віку. Саме через послідовне застосування найбільш загальних зв’язків у природі (обмін речовиною, енергією, інформацією) між об’єктами довкілля учні набувають знань щодо самозбереження, збереження свого природного і суспільного середовища. Водночас відбувається соціалізація свідомості дитини, оскільки саме систематизація знань — важлива умова формування соціально зрілої особистості, громадянина, патріота своєї Батьківщини.
Програмою реалізується діяльнісний підхід у пізнанні дитиною свого середовища життя – довкілля — у взаємозв’язках його компонентів (суспільного, природного, зміненого людиною).
У кожному класі курс має підназву відповідно до основного виду діяльності школярів. У 1-2 класі, де учні вчаться формулювати запитання і шукати відповіді на них, курс має підназву «Запитую довкілля», у 3 класі – «Спостерігаю довкілля», у 4 класі – «Досліджую довкілля».